Саме таким побачила Умань львівська журналістка Катерина Барило. Про її враження від старовинного міста читайте далі.
Хто чекає тебе в Умані, чи скоріше що? Про це місто я знала не багато, чула про Софіїївку, чула про хасидів. Яким є саме місто і його жителі, я не знала. Тепер буду всім радити їхати в це чудове місто, і у мене на це дуже багато причин.
В Умані красиво, тихо, смачно, цікаво і місто ДИВУЄ, закохує в себе і не відпускає. Перше враження про місто склалось, коли у кав’ярні біля автовокзалу я запитала, як мені дістатись готелю, і люди з черги так розпереживались, що я загублюсь, що запропонували мене підвезти. Перехожі радо зустрічають туристів і підказують дорогу. До міста зручно добиратись з Вінниці і Києва (кожні декілька годин ходять автобуси і маршрутки, ціна на рівні 100 гривень). Отож, з чого почати знайомство з містом?
Архітектурні зміни в центрі міста
Почати знайомство з містом варто саме з його центру, із затишних і дуже тихих вуличок. Тут можна пити каву і дивитись на небо, після великих міст одразу відчуваєш релакс, спокій і щастя. Варто піти на екскурсію, хоч я і не дуже люблю екскурсії, в Умані це того дуже і дуже варте! Бо коли з містом тебе знайомить людина, яка знає про нього все і трохи більше, то в місто не можливо не закохатись.
Чудесний екскурсовод Владислав Давидюк
На екскурсії можна дізнатись дуже багато цікавезного про Умань, місто відвідував Адольф Гітлер, Іван Карпенко-Карий відкрив тут театр, а тутешній коледж – це дипломна робота архітектора Владислава Городоцького. Про Умань також писав Тарас Шевченко у поемі “Гайдамаки”. Загалом, місто – це дійсно відкриття. Воно ще не розкручене і тут мало туристів. Почуваєш себе першовідкривачем.
Дипломна робота Городецького
А з балкону цього будинка виступав Гітлер
Пам”ятник очільникам Коліївщини
Крім того, в місті достатньо багато архітектурних пам’яток. В центрі міста є чудова картинна галерея, яка одночасно є діючим собором.
Вхід в храм – галерею
Поряд із старовинними будинками нагадують про недавнє минуле пам’ятники радянських часів і таблички вулиць, які активно переіменовують.
І от ти звикаєш до тихих вуличок, цікавих історій і не думаєш, що там за рогом тебе може щось сильно вразити. Абсолютно неочікувано ти потрапляєш в… Ізраїль.
Заклад з кошерною їжею
Ну от ніби звичайна радянська вуличка, але вивіски на івриті, ціни не українські та й на вулицях ходять хасиди. Це дуже дивно, цікаво, незвично. А все чому. Тут розташована могила засновника брацлавського хасидизму – рабі Нахмана. Саме тому круглий рік сюди їдуть паломники з усього світу. Вони вірять, що перебування на його могилі допоможе їм очиститись від гріхів. Особисто я дуже люблю такі місця, бо люблю, коли люди в щось дійсно свято вірять. На могилу можуть прийти всі, жінки і чоловіки в окремих залах. Атмосфера дуже специфічна, хтось плаче, хтось молиться. Я була дуже вражена.
Тут можна лишати записки з проханнями та побажаннями
В таких місцях час зупиняється
Крім того, тут є величезна синагога, магазини з релігійною атрибутикою і взагалі район дуже цікавий. Мабуть, тим, що зовсім неочікувано потрапляєш в інший пласт культури, інше мовне середовище, іншу релігію.
Вулична торгівля
Контрасти
Повернувшись до центру міста, можна спуститись в підземелля Василіанського монастиря, де на вас буде чекати неймовірна енергетика підземелля, давні легенди і харизматичний екскурсовод. Це скоріше, навіть не екскурсія, а маленьке театралізоване дійство одного актора. Дуже і дуже рекомендую!
Таким цікавим і насиченим може бути один день в Умані, а трохи згодом я розкажу про те, як стати сомельє в Умані, чому кожного дня можна пити по 150 мл вина, як визначають чи були хати трипільців двоповерховими, чому уманський музей пробудив мою таємну любов до зброї і багато всього цікавого. Плануйте мандрівку в Умань – це буде незабутньо. І я все більше і більше переконуюсь в тому, що в Україні є ще безліч місць, які вражають, дивують і чекають на нас!