Що думають туристи про культурну спадщину міста. В Умані презентували результати соціологічного дослідження

Минулого тижня у приміщенні Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань» відбулась презентація великого соціологічного дослідження  про культурну спадщину нашого міста «Культурна спадщина Умані: знати, щоб планувати».

Дослідження були проведені Центром міської історії у співпраці з Українським центром вивчення громадської думки «Соціоінформ» та є частиною проекту «ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину», за фінансової підтримки Європейського союзу.

Презентувала результати соціологічних досліджень Алла Марченко – докторантка Інституту філософії та соціології Польської академії наук (Варшава).

Вона розповіла присутнім, якою є культурна спадщина Умані та як її сприймають мешканці і гості міста. Особливо гості, адже, як то кажуть, «збоку видніше». Саме туристи, які відвідують місто вперше, найбільш об’єктивно говорять про його плюси і мінуси, звертають увагу на те, що для містян вже звично і буденно. Так, наприклад, переважна більшість опитаних українських та зарубіжних гостей, які відвідали Умань в останні роки відмічають гостинність та привітність місцевих жителів, багатий історичний та культурний потенціал міста, але, разом з тим, їх не влаштовує сервіс в закладах готельно-ресторанного типу, не задовольняє стан доріг в Умані, «ріже око» велика кількість реклами на фасадах будинків та інших площинах центральних вулиць Умані.

Проаналізувавши цілу низку інтерв’ю уманчан і гостей міста, які були проведені на початку року, дослідниця Алла Марченко висловила певні рекомендації, як вирішити такі проблемні моменти у житті нашого міста; як налагодити взаємодію влади і громадськості задля збереження та розвитку культури і туризму в Умані.

«Це дуже важливий і корисний проект для нашого міста, – зазначила секретар міської ради Людмила Кирилюк – В останні роки Умань дійсно рухається шляхом європейської інтеграції, шляхом збереження культурних надбань і розвитку туризму. Ми докладаємо всіх зусиль, аби наше місто стало найкращим, найкомфортнішим для життя його мешканців і гостей, тому ці дослідження зараз дійсно на часі».

Координатор проекту «ReHERIT» Людмила Гекалюк висловила сподівання, що такі зустрічі допоможуть закласти надійну платформу для діалогу, спільного розуміння та участі у збереженні нашої історії та культурної спадщини.